Від народження ми активно пізнаємо навколишній світ через відчуття. Зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові враження виникають повсякчас, залишають глибокий слід у нашій уяві і пам’яті, складаються у цілісну картину і використовуються нами довільно та мимовільно. Жоден предмет, об’єкт чи явище дійсності ми не сприймаємо якимось одним з органів чуття.

Милуючись трояндовим кущем, ми водночас вдихаємо і аромат квітів, чуємо тихий шелест листочків на вітрі, відчуваємо пальцями ніжність оксамитових пелюсток. Тому, коли говоримо про використання прийомів ейдетики, маємо на увазі не лише зорові фантазії, а й фантазії інших відчуттів.Пропонуємо кілька ейдетичних ігор з тактильними табличками. Для ігор знадобляться тактильні таблички: прямокутники з картону, дерева, пластику(розміром із сірникову коробку), обклеєні різними матеріалами.

Можна використати такі варіанти поверхонь:
– наждачний папір;
– стеарин або віск зі свічки (його наносять на поверхню розтопленим);
– Хутро;
– пір’я;
– сірники;
– мотузок;
– рисові або гречані зерна;
– шовк;
– оксамит;
– металеві кнопки;
– фольга;
– вата.

Гра Знайди місце»

Матеріал: 10 тактильних табличок.


Дорослий кладе перед дитиною 10 тактильних табличок у два ряди у будь якій послідовності, просить доторкнутися до кожної з них та запам’ятати, як вони розміщенні, без обмеження в часі на запам’ятовування.


Дитина заплющує очі, і дорослий доторкнутися до однієї з поверхонь. Малюк має визначити місце її розташування( наприклад, друга з верху, п’ята з низу тощо).


Можна також запропонувати дитині самій переміщати тактильні таблички, а потім викласти у тому порядку, в якому вони власне кажучи лежали спочатку.
Головне завдання гри – не напружуватися, намагаючись щось пригадати, а вільно і легко консультуватися з власною уявою.


Гра « Знайди зв’язок»


Матеріали: тактильні таблички, карти ( листівки, календарі) з різними сюжетними зображеннями.


Хід гри.


Перший етап.

На кожне із зображень кладуть тактильну табличку, поверхня якої нічим не нагадує сюжет. Припустимо, хутро ляже на зображення будинку, наждак – на зображення квітки, сірники на зображення дівчинки тощо.


Дитина торкається поверхні і фантазує, як вона пов’язана із зображенням. За потреби дорослий допомагає знайти аргументовану відповідь, наприклад: будинок вкрили хутром для утеплення; квіти мають жорсткі листочки; дівчинка ходить по воду до дерев’яного колодязя тощо.


Другий етап.

Дитина торкається поверхні і згадує, з яким зображенням пов’язувала її.
Третій етап. Дитина заплющує очі й уявляє у пальцях відчуття, що супроводжували дотик до різних прямокутників. При цьому, вона має «побачити» ті самі зображення.


Вправа « Покращуємо настрій»


Дитина розташовує тактильні таблички перед собою від найнеприємнішого дотикового відчуття до найприємнішого. Торкаючись першої поверхні, треба згадати і уявити неприємну подію з власного життя, другої – трохи приємнішу, і так – до останньої поверхні та щасливого спогаду.


При повторному дотику до цих поверхонь у такій послідовності настрій має покращуватися. Корегувати власний настрій можна і за допомогою уявних дотиків.


У разі стресу чи поганого настрою дітям радять уявити, що вони гладять кішку, відчути, як вона муркотить від задоволення. Можна уявити на руках давно очікуваний подарунок або будь-яку найприємнішу на дотик поверхню.


Так само можна гратися із запахами парфумів, прянощів. Під час гри з ними напрацьовується вміння « розфарбовувати» інформацію за допомогою ще одного важливого відчуття – нюху. Зразки запахів можна тримати у пластикових коробочках чи в поліетиленових пакетах. Аналогічно можна «коштувати» інформацію і на смак.


За допомогою подібних ігор і вправ легко вчити дітей малювати, писати, креслити: якщо дитина з допомогою дорослого кілька разів правильно промалює літеру або цифру пальцем на приємній для неї поверхні, то, взявши ручку, напише їх так само правильно і гарно.


Вихователю легко керувати групою, яка має досвід таких ігор: фразою « Погладимо кицю!» можна заспокоїти вихованців, поліпшити їхній настрій.
Такий нестандартний підхід дає можливість дорослому проявити власну творчість у навчально-виховному процесі та розвивати творчі здібності дітей.


Інформація запозичена з статті : Антощюк, Є. Ейдетичні вправи для пам’яті й уяви / Є. Антощюк // Дошкільне виховання. – 2014. – №1 . – С. 18-19.

Кiлькiсть переглядiв: 232