Кризи необхідні. Вони як рушійна сила розвитку, своєрідні його сходинки.
Як не треба вести себе з впертою дитиною:
- Не треба постійно лаяти дитину, карати її за всі неприємні для вас прояви її самостійності.
- Не треба говорити «так», коли необхідно сказати тверде «ні».
- Не треба привчати малюка до легких перемог, даючи привід для самовихваляння - потім будь-яка поразка для нього стане трагедією.
- Не треба підкреслювати свою силу і перевагу над дитиною, протидіючи їй у всьому, - пізніше це приведе її або до байдужості, або до різних видів завуальованої помсти нишком.
- Не треба боятися кризи. Все, що відбувається з дитиною, дорослі зазвичай оцінюють зі своєї позиції, а не з її точки зору, не розуміючи її. Більшість батьків лякаються кризи лише тому, що їм нема з ким порівнювати свого малюка.
Як треба вести себе з дитиною трьох років
- Проаналізуйте свою поведінку по відношенню до малюка. Чи не принижуєте ви його?
- Станьте більш гнучкими, розширюйте права та обов'язки малюка і в межах розумного дайте відчути йому самостійність, щоб він міг насолодитися нею.
- Збалансуйте заохочення і покарання дитини, ласку і строгість. Знайте: дитина не просто не погоджується з вами, вона відчуває ваш характер і знаходить в ньому слабкі місця, щоб впливати на них при відстоюванні своєї незалежності. Малюк по кілька разів на день перевіряє ще раз у вас: чи справді те, що ви забороняєте йому, заборонено? Чи все-таки можна? І якщо відчуває хоч найменшу можливість, то домагається свого – якщо не у вас, так у тата, у бабусі, дідусі.
- Не ведіть боротьбу з дитиною через дрібниці.
- Знайдіть вихід з тупикової ситуації у рольовій грі, яка з трьох років стає провідною діяльністю дитини. Приміром, ваша дитина відмовляється їсти, хоча голодна. Не прохайте її. Накрийте стіл і посадіть на стільчик іграшкового ведмедика. Зобразіть, ніби ведмедик прийшов обідати і дуже просить малюка, як дорослого, спробувати, чи не занадто гарячий суп, і, якщо можна, погодувати його. Дитина, як дорослий, сідає поруч із іграшкою і непомітно для себе, граючи, разом з ведмедиком з'їдає весь обід.
- У вас має бути достатньо гнучкості та уяви, щоб перемкнути впертість дитини на щось захоплююче і цікаве для неї, відповідне тому напівказковому світу, в якому вона живе.
- Не намагайтеся здобувати суцільні перемоги у своїх виховних заходах. Пам'ятайте, що здорова дитина не може беззаперечно підкорятися вам. Змушуючи її до упертості, ви створюєте грунт для неврозів.
- У тих випадках, коли немає ніяких приводів для протистояння, а ваш малюк поводиться агресивно, проконсультуйтеся з лікарем. Агресивна впертість може свідчити про захворювання малюка.
- У три роки самоствердженню дитини лестить, якщо ви телефонуєте особисто їй по телефону, шлете листи з іншого міста, просите її поради або робите їй якісь «дорослі» подарунки типу кулькової ручки і блокнота.
- Для нормального розвитку малюка під час кризи трьох років бажано, щоб дитина відчувала: всі дорослі в будинку знають, що поруч з ними не малюк, а рівна їм людина, друг.