Батькам про цінність сюжетної гри
Сюжетно-рольова гра — природна потреба дитини. Саме в ній малюк опановує норми суспільного життя, пізнає навко­лишній світ, вчиться діяти активно та самостійно, проводити час змістовно і весело. У грі розвиваються емоційна й во­льова сфери особистості, формуються її почуття, моральні принципи. На жаль, батьки часто не розуміють усіх переваг ігор, змушуючи дітей займатися чимось "корисним”, передчасно саджаючи їх за парти. Мудрий педагог завжди шукає спосіб застерегти дорослих від такого хибного ставлення до сюжетної гри. Авто­ру цієї статті вдалося зробити це доступно, невимушено та ефективно.


ГРА - ШКОЛА ЖИТТЯ

Провідна діяльність у дошкільному віці — ігрова. Саме в грі діти набувають пізнавального, чуттєво­го, емоційного досвіду, вчаться діяти за правила­ми, творчо мислити й швидко реагувати на зміну умов. Слушно говорять, що гра — це школа думки, почуттів і волі. В ігровій діяльності не лише прояв­ляються, а й формуються й розвиваються психічні процеси: мислення, мовлення, увага, уява, пам’ять, воля; базові риси особистості: самостійність, това­риськість, щирість, дружелюбність, доброта тощо.

Найхарактернішим видом ігрової діяльності до­шкільнят є сюжетно-рольова гра, у якій вони моде­люють і відтворюють своє бачення світу дорослих. Крім того, в таких іграх діти отримують можливість застосовувати набуті знання, вміння й навички на практиці, в ситуаціях, наближених до реального життя. Так, у грі "Магазин” діти вправляються у лічбі, пізнають номінали грошей. У грі "Зоопарк” — закрі­плюють знання про диких тварин, правила поведін­ки в громадських місцях. У кожній сюжетно-рольовій грі діти вчаться спілкуватися, будувати стосунки зі своїми однолітками. Без такого досвіду дітям буде складно пристосуватися до шкільного життя, почу­ватися впевнено у товаристві однокласників.

СЮЖЕТНО - РОЛЬОВА ГРА

Сюжетно-рольова гра — образна гра за певним задумом дітей, який розкривається у розіграних подіях та ролях.

Такі ігри пов’язані зі сферою людської діяль­ності й людських стосунків. Вдаючись до них, діти намагаються по-своєму відтворити дії, взаємини дорослих, створюючи спеціальні ігрові ситуації.

Деякі сюжети цікаві як молодшим, так і старшим дошкільникам (наприклад, ігри на побутові теми). Спершу виникають ігри з побутовими сюжетами, потім — ігри на теми праці, і нарешті — ігри сус­пільної тематики.

Протягом дошкільного дитинства ігри стають тривалішими. Якщо молодші дошкільнята розі­грують один сюжет протягом 10-15 хв., то діти середньої групи — 40-50 хв., а старші дошкільня­та — кілька годин і навіть днів, збагачуючи гру но­вим змістом завдяки поглибленню й розширенню знань, розвитку мислення, уяви.

РЕЖИСЕРСЬКІ ІГРИ:

МАЛА ПЛОЩА - ВЕЛИКІ МОЖЛИВОСТІ

Режисерські ігри — ігри дитини з іграшками та їх замінниками за створеним нею сюжетом. У цих іграх малюк переходить від ігрових дій з іграшкою до гри за власним задумом, самостійно визнача­ючи сюжет, ігрові засоби. Режисерські ігри дітей можуть бути індивідуальними і спільними.

До індивідуальних, як правило, вдаються діти молодшого дошкільного віку. Найчастіше вони ро­зігрують прості явища зі свого життя, поступово насичуючи гру відображенням взаємин з доросли­ми. Збагачення соціального досвіду дитини роз­ширює коло явищ, яке вона відображає в грі. Но­сіями ролей є іграшки, а дитина організовує ігрові ситуації, регулює взаємини персонажів, мотивує їхні дії. Для цієї діяльності вона ставить себе намісце кожного персонажа, розвиваючи вміння ди­витися на подію з різних точок зору.

Спільні режисерські ігри поширені серед дітей середнього і старшого дошкільного віку. В них ко­жен учасник гри діє за одного-двох персонажів. Такі ігри передбачають активну мовленнєву ді­яльність малюка, який виконуючи ігрові дії, описує їхню послідовність, оцінює їх. Основою спільних режисерських ігор є досвід, але не безпосередній, особистий, який переважає у режисерських іграх дітей молодшого віку, а опосередкований. Ідеться про те, що старші діти поєднують в одній грі свої враження і знання, отримані з різних джерел (ка­зок, віршів, мультфільмів, реального життя, спіл­кування з рідними). Сюжети цих ігор більш склад­ні й різноманітні. У них зростає кількість дійових осіб, які вступають у значно складніші взаємини, персонажі з чітко окресленими ролями.

Ігрові групи дітей 5-річного віку скла­даються максимум з 6 осіб. Отже, одно­часно у колективі може виникнути по­треба в обігруванні 2-5 різних сюжетів, а для цього потрібна чимала територія. В груповій кімнаті можуть комфортно розміститися лише дві групи гравців. У такому випадку на допомогу приходять режисерські ігри. Вони, як і сюжетно- рольові, передбачають кілька етапів: розподіл ролей, створення ігрового про­стору, складання та розгортання сюжету гри. Але події відбуваються на невеликій площі, яку дитина може осягнути погля­дом, використовуються маленькі іграшки та атрибути. Грати у такі ігри може одна дитина або невелика група дітей. Все обладнання для режисерської гри зруч­но зберігати у невеликій коробці. Один тематичний набір дозволяє розгортати безліч різних сюжетів.

Кiлькiсть переглядiв: 1967