Форми і методи формування етнокультурної обізнаності дошкільників

Успіх формування етнокультурної обізнаності залежить від форм і методів навчання дошкільників.

До форм належать:

Цикли занять, які включають різні види діяльності: пізнавальну, зображувальну, музичну, ігрову та інші.

У відповідності з темою заняття виокремлюється домінуючий вид діяльності: в одному випадку це може бути конструктивна діяльність, в іншому – музична.

/Files/images/depositphotos_101156342-stock-illustration-ukrainians-the-man-and-the.jpg Разом з тим є теми, де різні види діяльності односпрямовані. Наприклад, на пізнавальному занятті (Тема «Свята народів світу») діти дізнаються, які свята є у різних народів, як вони їх святкують. На занятті з малювання (ця ж тема) вчаться виготовляти і прикрашати святкові атрибути, на музичному – вивчають святкові пісеньки і музично-хороводні ігри, на фізкультурі – беруть участь у спортивно-розважальних змаганнях, які влаштовують під час народних свят. Крім цього, в дошкільному закладі можуть проводитись народні свята, наприклад «Осінній ярмарок».

Отже, цикли інтегрованих занять дозволяють педагогу використовувати міжпредметні зв’язки і різноманітні методи, форми і види діяльності, зберігаючи єдність тематичного змісту, що забезпечує пізнання дошкільниками етнокультурного світу у всьому різноманітті.

Бесіди. Важливо використовувати бесіди не лише як словесний метод на занятті, але як самостійну форму роботи з дітьми.

Зміст пізнавальних бесід може будуватися на основі:

  • життєдіяльності дітей в сім’ї, при спілкуванні з рідними. Увагу дітей звертають на те, що кожна сім’я має свій спосіб життя, який також відрізняється етнокультурною специфікою;
  • спостережень, які дозволяють дітям в ході екскурсій, побуту, дістати досвід і знання в галузі культури різних народів і міжнаціонального спілкування;
  • освітньої роботи, насамперед, підсумкових бесід, мета яких – підсумок, уточнення і систематизація знань дітей.

Різноманітні бесіди можуть проводитись не лише на занятті, а й в повсякденному житті.

Відеоперегляди, які можуть використовуватись і на занятті, і у вільний від занять час (в другу половину дня); при цьому педагог може виступати в ролі організатора процесу, і самі діти можуть вибрати цей вид діяльності. Відеоматеріал містить спеціально створені навчальні програма чи записи популярних телешоу, які відповідають темі. Можна використовувати домашнє відео, зроблене під час подорожей чи екскурсій. Відеоперегляди створюють у дітей динамічні образи життя і діяльності різних народів, розширюють кругозір – дошкільники отримують уявлення про події, предмети, явища, які не можуть безпосередньо сприймати.

/Files/images/fzvih/78422145.jpg Розваги і свята з етнокультурною та державною тематикою. Дана форма роботи може бути побудована на «моно-матеріалі» (участь дітей в святі «Зустріч весни»), так і на основі матеріалу, який відображає специфіку свята, наприклад Нового року, у різних народів. Ці дійства, безпосередніми учасниками яких є діти, дають їм позитивний емоційний заряд. Це, в свою чергу, збагачує чуттєвий досвід, підвищує спостережливість, формує інтерес до етнокультурних явищ.

Фольклорні концерти і театралізовані вистави. Дані форми роботи можуть організовуватись, як з участю педагогів, дітей і їх батьків, так і шляхом залучення професійних художніх колективів міста і краю. Концерти (пісні, танці, гра на музичних інструментах) можуть бути присвячені одній темі, а можуть бути збірними, підсумковими. В свою чергу, сценарії театралізованих вистав будуються за мотивами народних казок, що відображають етнокультурну специфіку. Вони можуть відтворювати календарні і сімейні свята з певними обрядами та етнографічними особливостями.

Саме концертно-театральна діяльність відображає побут, мистецтво і культуру народів, їх специфіку.

Цільові прогулянки, екскурсії. Організація пізнавальної діяльності дітей не обмежується заняттями і заходами, що проводяться в дошкільному закладі. Повсякденне спілкування з дорослими і однолітками під час прогулянок, екскурсій, спостережень, відвідування громадських і культурних закладів забезпечують знайомство дітей з соціальним, культурним і природнім різноманіттям рідного краю.

Завдання даного виду діяльності – активізувати знання, заохочувати дитину встановлювати зв'язок між ними і новою етнокультурною інформацією, отриманою із повсякденного життя; збагатити етнокультурний досвід, допомогти дитині отримати об’єктивні уявлення і знання про етнічні общини і їх культурі, поза заняттями, на цільових прогулянках і екскурсіях.

родине виховання І звичайно, ж не лише педагоги можуть знайомити дошкільників з етнокультурним різноманіттям. У вирішенні цієї проблеми велика роль належить батькам. Саме в сім’ї діти отримують перші уявлення про культуру свого народу. Саме в сім’ї формується повага до представників інших культур і до самих культур, без чого етнокультурна обізнаність дошкільників так і залишиться на рівні теорії. Таким чином, однією з важливих педагогічних умов формування етнокультурної обізнаності дошкільників є активне включення батьків у цю діяльність.

Методи, які можна використати під час формування етнокультурної обізнаності дошкільників.

Аналіз робіт вчених з проблеми ознайомлення дітей з соціокультурним світом, дозволяє виділити методи, спрямовані на підвищення пізнавальної і емоційної активності дошкільників.

Ігрові методи і прийоми викликають у дітей підвищений інтерес, позитивні емоції, сприяють зосередженню уваги на навчальній задачі, яка стає особистою метою. Використовуючи різноманітні ігри (дидактичні, рольові, рухливі), вихователь природно і цілеспрямовано вводить дітей в народну культуру, етику, людські взаємини. Будь-які ігри легко збагачуються етнокультурним змістом і дидактичного, і розважального характеру. Не випадково ігровий досвід дошкільників обов’язково включає народні ігри, фольклорні забавлянки, лічилки, рухливі, жартівливі і інші ігри з ровесниками і дорослими.

В якості ігрового методу, який підвищує рівень засвоєння пізнавального матеріалу, часто використовуються уявні ситуації, іноді з ролями, ігровими діями, ігровим знаряддям (гра-бесіда «Нам потрібні відмінності»).

Для уточнення знань про свою країну можна запропонувати гру-подорож «Моя країна – Україна», чи гру-екскурсію «Лавка сувенірів».

Велике значення для підвищення активності й емоційності дітей мають такі ігрові прийоми, як сюрпризні моменти (наприклад, прийшла бандероль з альбомом фотографій якоїсь країни), виконання різних ігрових дій (наприклад, грають в народну рухливу гру), розігрування ролей (вихователь з’являється в образі представника іншої національності).

Цінним методом (або методичним прийомом) може бути порівняння, що дозволяє виявляти загальне та індивідуальне в історичному розвитку і культурах різних народів світу, причини схожості і відмінності. Порівняння можна використовувати як прийом на занятті. Так, дітям можна запропонувати завдання на групування і класифікацію.

Не менш важливою є можливість супроводження пізнавальної діяльності етнокультурного змісту евристичною бесідою, в основі якої метод порівняння та метод запитань. У ході такої бесіди вихователь ставить запитання, на основі спостережень, особистого досвіду, уявлень, раніше отриманих знань – порівнювати, співставляти окремі факти, явища, притаманні етнічним культурам, а потім шляхом роздумів робить висновки, виділяючи щось загальне, особливе чи неповторне в культурах різних народів.

Особливий інтерес викликає метод моделювання і конструювання, який поєднує словесне пояснення, практичну реалізацію та ігрову мотивацію. Даний метод використовується при роботі з глобусом, із схемами, з картами, при конструюванні типових архітектурних споруд різних народів з допомогою різних макетів міських ландшафтів, характерних для певних географічних широт.

Одним із дієвих прийомів, який дозволяє підтримувати інтерес дітей, виступає заповнення карти у формі схеми карти світу з схематично нанесеними контурами країн на різних материках. Бажано, щоб карта була великого розміру. Розміщується на рівні очей дітей і заповнюється з допомогою фломастерів, у процесі вивчення тієї чи іншої країни, народу. Попередньо діти разом з вихователем обговорюють особливості, притаманні культурі народу, вони відмітять на карті і які символи будуть використовувати.

Важливим методом в ознайомленні дошкільників з світом етнічної культури є метод проектів, що передбачає організацію спільної діяльності дітей і їх батьків, спрямованої на збір, вивчення, аналіз, а потім презентацію матеріалів, які розкривають особливості традицій, способу життя, предметів побуту, мистецтва різних народів. Основу проектної діяльності складає активізація її пізнавальної і практичної складової, в результаті якої виходить продукт, що володіє суб’єктивною, а інколи і об’єктивною новизною. (Наприклад теми проектів «Образ Баби Яги в слов’янських казках», «Японська церемонія чаювання», «Мій родовід»).

Всі перераховані методи використовуються педагогами в різних організаційних формах і видах діяльності. Вони підвищують рівень і якість сформованості етнокультурної обізнаності дошкільників.

Мистецтво педагогів виявляється в умінні комбінувати методи і прийоми у логічному співвідношенні їх з формою і місцем використання, віковими та індивідуальними особливостями вихованців.

Кiлькiсть переглядiв: 515

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.